РОЗВИТОК ОСВІТИ В ШЕПОТІ
Під кінець 19 століття у нашому краю було засновано народну школу, де працювало двоє вчителів в одному класі. На присілку Шепіт (тобто у теперішньому селі Шепіт) були дві школи. За спогадами жителя с. Шепіт Соколюка Миколи 1927 р. н. (Іванчукового) одна із них знаходилася в будинку Ткачука М. І., яка була відкрита у 1930 році. Це була початкова школа. Жителі села найняли приватного вчителя Квасницю.
Вчителі " Рідної школи " Квасниця і Дубас Потім навчали учнів вчителі Міцікевич і Чупрей. Останній був родом із Печеніжина. Він закінчив гімназію. Ця школа мала назву «Рідна школа». В ній навчалося 20 учнів різного віку. У 1933 році Ткачук Микола Ілліч побудував новий будинок, в якому навчались діти. Інша школа знаходилася у будинку Дручківа Олекси у Буков’ялах. Ще була школа на присілку Палагнюки у Федерчакових (Палагнюкові). Приміщення школи у Буков’ялах складалось з однієї класної кімнати і коридора. Вчителями, за словами Соколюка Миколи, працювали поляки Мар’ян Вітчинський Зигмунт, Кольшан Іван Альбертович (мама – полька, тато – німець). У цій школі навчалось 30 учнів. Навчались у дві зміни. Між уроками було дві великі перерви. На цих перервах учні харчувалися. Їм давали по дві грінки хліба і каву з молоком, яку готували вчителі. Молоко в школу по черзі приносили самі учні. Кожний з них мав особисте горнятко.
Згадує Соколюк Микола, що часто вчителі з учнями ходили на «прогульки». Запам’яталася йому «прогулька» на Грегіт. Розповідає, що учні брали з собою бурку, горнец. Вийшли вони аж на Піщуново. Там наклали ватру, бурку настругали, порізали її кубиками, накидали її в горнец і смажили. Ой як смачно було!
Навчання в цих школах продовжувалось до 1939 року. А потім почалася війна. Навчання припинилося і почалося аж в 1944 році.
У воєнні і повоєнні роки учні навчалися в початкових школах, які знаходилися у Буков’ялах у будинку Дручківа Олекси (тут і ще була хата-читальня), і на Шепоті у будинку Ткачука Миколи. Пізніше ще відкрили початкову школу на Вишному полі у будинку Петріва Данила. Завідуючою початкової школи в той час була призначена Кубранович Марія Миколаївна. Про це свідчать архівні документи, зокрема наказ №11 Косівського РАЙВНО від 24.09.1944 року. Він звучить дослівно так: «Призначити на посаду завідувача початкової школи Вишне Поле (малося на увазі с. Шепіт) Кубранович Марію Миколаївну. Приступити до роботи 24.09.1944р. Виплачувати зарплату в сумі 350 крб.» 
У центрі - завідуюча початкової школи Кубранович Марія Миколаївна
Учні в початкових класах навчались чотири роки в 2 зміни. В той час нараховувалось в школі біля 80 дітей. У випускному класі здавали екзамени. В школах створювались екзаменаційні комісії, які затверджувало РАЙВНО. Наприклад, в 1946-1947 навчальному році були створені комісії: Шепіт Вишне Поле у складі
Гуцуляк – голова комісії;
Соколюк – класовод;
Гірик – асистент.
Шепіт Буков’яли:
Ромоненчук – голова комісії;
Лутчак – класовод;
Біла – асистент.
Також призначали на екзамен представника РАЙВНО. Про це свідчить наказ №180 від 29. ІV. 1947р., за яким представником РАЙВНО на екзамені в Шепіт була призначена Лєвська М. Ол. Випускникам початкової школи видавали свідоцтво про освіту. Завідуючим початкової школи у 1946-1947н.р. у Буков’ялах був Василащук Ів. М. Працювали ще вчителі Баглай Ольга Панасівна, Прохоренко Марія Яківна.
На нову школу, яка зараз стоїть у центрі села, будівельний матеріал почали «ріхтувати» (за словами очевидця Соколюка Миколи (Іванчукового)) у 1948 році. Працювали всією громадою села: рубали ліс, возили кіньми, різали бруси, тесали, гемблювали. Кожен з робітників працював з усвідомленням, що причетний до чогось особливого. І то було справді так. Люди, яким не давали змоги за старих часів навчитися хоча б читати й писати, відчували відповідальність і гордість за те, що саме вони, а не хто інший працювали для майбутнього своїх дітей, для наступних поколінь. Будівельні роботи виконувала бригада, яку очолював Чернявський Лук’ян Миколайович. Вони зводили стіни, вкривали, настелювали підлогу, виконували столярні роботи. Всі роботи виконували вручну. Бригадир дуже переживав, адже такого великого будинку ще не доводилося споруджувати майстрові в житті. Село подібної споруди не мало: високі й просторі класи, коридори, сходи на другий поверх. Будівництво просувалось досить легко, хоч керівник не мав за плечима жодного класу. Залишилось тільки жалкувати. Бо треба було розміри необхідні записати, кількість витрачених матеріалів, прізвища стельмахів – хто скільки і коли відпрацював… Обійшовся бригадир. Весь план, потрібні метри та кубометри, імена людей тримав у пам’яті, всю будову бачив уявою. Надіявся на досвід. І ще вірив у напарників. А в складі його будівельної бригади працювали:
1. Александрук Іван Петрович
2. Александрук Лук’ян Іванович
3. Габорак Дмитро
4. Габорак Микола Юстинович
5. Габорак Юрій Гаврилович ( Брустури)
6. Думітрак Дмитро Степанович
7. Думітрак Микола Іванович
8. Думітрак Михайло Кирилович
9. Думітрак Петро Іванович
10. Кашевко Степан Максимович
11. Лабачук Василь
12. Лабачук Микола Данилович
13. Михайлюк Василь Іванович
14. Рибарук Михайло Петрович
15. Соколюк Микола Іванович
16. Тимофійчук Іван Кирилович
і багато інших. Печі мурував у школі Ткачук Дмитро Пилипович.
Нову семирічну школу відкрили у 1951 році. На її відкритті був присутній начальник відділу освіти Цепкало Олександр Максимович. Кожному з будівельників він вручив подяки й грамоти.
Перший п’ятий клас в семирічній школі складався в основному з дітей-переростків, котрі почали ходити до школи ще перед війною (через неї й перервали навчання), та з тих, котрі з цієї ж причини своєчасно не пішли у школу. Для багатьох таких школярів парти були затісними, а навчання з молодшими від себе – незручним. Однак, усі поводили себе, як діти, немов намагалися у такий спосіб наверстати вкрадені війною роки. Працювали в школі всі приїжджі вчителі, яких забезпечували житлом мешканці села. Пізніше побудували будинок для вчителів.
Будівництво будинку вчителів
В перший клас школи в 1953 році зарахували 23 учні (наказ по школі від 24.ІХ.1953р.). Учнів зі школи відраховували у зв’язку з переростком їх віку, а також за довге невідвідування школи. Також доручали вчителям ходити по селу і відшукувати учнів, якщо по якійсь причині не пустили в школу. Викладали в школі такі предмети: українську мову і літературу, російську мову і літературу, арифметику (пізніше перейменували на математику), історію, фізику, біологію, хімію, німецьку мову, співи, малювання, працю, домоводство, фізичне виховання. Один вчитель викладав кілька предметів у школі. Наприклад, в 1963-1964н.р. Грималюк Василина Михайлівна, яка на той час навчалася заочно в Чернівецькому держуніверситеті (почала працювати в Шепітській школі з 1957р.), навчала учнів хімії, російської мови, креслення. Кубечко Здислава Людвиківна, яка закінчила Снятинський сільськогосподарський технікум, працювала вчителем початкових класів. Це свідчить про те, що дуже не вистачало вчителів на селі. Своїх – вихідців з Шепота – не було. А приїжджі довгий час не затримувались. Була велика плинність кадрів. В шістдесяті роки школа мала свого бухгалтера. Досліджено, що в 1956 році деякий час бухгалтером школи працював Болець Іван Франкович.
За курс семирічної школи учні здавали екзамени. Так, в 1956 році учні сьомого класу здавали екзамени з таких предметів:
- німецької мови (усно);
- російської мови (переказ);
- алгебри (усно).
Першим директором школи була Гуцуляк Катерина Миколаївна. Раніше вона працювала у початковій школі в Буков’ялах. У квітні 1952 року був призначений директором школи Білейчук Микола Іванович. Керував школою до вересня 1955 року. З першого вересня 1955 року до кінця березня 1957 року директором був Сідлярчук Іван Васильович. Його дружина Сідлярчук Ірина Іллівна працювала сільським бібліотекарем, яка в 1957 році передала бібліотеку нашій жительці Лабачук Парасці Іванівні.
В кінці березня 1957 року директором школи призначений Бегей Василь Миколайович. Народився він 24 вересня 1931 року в с. Нижня Стинява Сколівського району Дрогобицької області. Працював в школах Львівщини, а з серпня 1953 року – вихователем в Косівському дитдомі №1. У нашій школі Василь Миколайович навчав учнів української мови та літератури. За його керівництва школою було побудовано пришкільний інтернат, де проживало 20 учнів. Організував безплатне харчування для дітей інтернату. В цей же час була відкрита майстерня.
Вигляд школи у 60 -ті роки. У 1960 році призначений директором школи Кобель Степан Ількович.
Кбель Степан Ілліч - директор школи , Кобель Лідія Петрівна - вчитель початкових класів і їхні донечки Народився 5 серпня 1929 року в Бурштині Рогатинського району Станіславської області. Закінчив Чернівецький держуніверситет у 1966 році за спеціальністю історія. У Шепоті працював на посаді класовода, з 1 серпня 1956 року – заступник директора школи, з 1959 року навчав учнів історії. В 1960 році був призначений директором Шепітської восьмирічної школи. Працював ним до 14 грудня 1971 року. З 16 грудня 1971 року був переведений на посаду директора Брустурівської середньої школи. За свою плідну працю в 1966 році нагороджений грамотою Міністерства освіти УРСР. За час його перебування на посаді директора школи збудовано будинок вчителів.
За наказом №760 відділу освіти з 15 грудня 1971 року на посаду директора призначений Губер Володимир Іванович.
Губер Володимир Іванович - директор школи , Бутирський Анатолій Федорович - учитель німецької мови ( пізніше - директор школи ). Народився він 12 листопада 1942 року. Закінчив Чернівецький держуніверситет за спеціальністю історія. В Шепітській восьмирічній школі почав працювати з 2 вересня 1965 року вчителем української мови і літератури. З 14 травня 1970 року – заступник директора школи. 3 вересня 1981 року звільнений з посади директора у зв’язку з переводом на посаду заступника директора Прокуравської восьмирічної школи.
З 1 вересня 1981 року директором школи був Бутирський Анатолій Федорович, який до цього часу навчав учнів німецької мови.
З 1983 року на посаду директора призначено Медвідчука Василя Павловича, уродженця нашого села.
Директор школи з 1983 - 2013 р. Народився 27 лютого 1949 року. Закінчив Івано-Франківський педінститут за спеціальністю «історія». За час перебування його керівником школи було перекрито школу бляхою, добудовано дві класні кімнати до малого корпусу школи, завезено меблі в школу, наочні посібники з усіх предметів, укомплектовано станками майстерню. розширено приміщення шкільної їдальні і обладнано її відповідним устаткуванням, побудовано котельні, проведено парове опалення в школі.
В 2013 році директором школи призначено Петращука Василя Івановича, молодого, перспективного, творчого, ініціативного, хорошого господаря. 
Директор гімназії з 2013 року За невеликий час його роботи на керівній посаді в школі поміняно дерев’яні вікна на пластикові, оббито коридори вагонкою, зроблено нові сходи перед школою, устелено плиткою тротуар, доріжки та ін.
У 90-х роках минулого століття в школі навчалося більше 250 учнів. Середня наповненість класів була 25-30 учнів. Були і паралельні класи.На превеликий жаль, в теперішній час кількість дітей шкільного віку значно зменшилась. Зараз в школі навчається 147 учнів. Їх навчає педагогічний колектив, який складається з 25 вчителів. Всі педагоги проходять курсову перепідготовку при Івано-Франківському обласному інституті післядипломної освіти. Раз у п’ять років проходять чергову атестацію. За результатами атестації сім вчителів мають вищу категорію. Це Габорак Г.І., Мартищук Г.В., Медвідчук Л.Я., Мосорук М.М., Плитчук Г.С., Стефанко М.М. Мартищук Галині Василівні і Мосоруку Миколі Миколайовичу присвоєно звання «вчитель-методист», а Габорак Ганні Іванівні, Медвідчук Любові Яківні, Плитчук Ганні Степанівні, Стефанко Марії Миколаївні – звання «старший вчитель». Вісім педагогів школи мають другу категорію, троє – 11 тарифний розряд, четверо – категорію «спеціаліст».
Педагогічний колектив працює над вирішенням проблеми «Розвиток освіти в умовах гірського регіону». В школі працює два методоб’єднання: методоб’єднання вчителів початкових класів (керівник Мартищук Г.В.) і методоб’єднання класних керівників (керівник Петрів Н.С.). Часто на базі школи проводяться районні семінари, кущові семінари з математики, фізики, української мови і літератури. Вчителі школи беруть участь у районних, обласних семінарах, у конкурсах «Вчитель року». МосорукМ.М. у обласному конкурсі «Вчитель року» з образотворчого мистецтва у 20 році зайняв 5 місце. В школі працює хоровий гурток (керівник Пантелюк М.В.). Від Центру дитячої творчості створені два гуртки: художньої різьби і розпису на склі (керівник Мосорук М.М.) і танцювальний (керівник Петрів М.В.). Вихованці танцювального гуртка беруть участь в різноманітних фестивалях, конкурсах, в яких здобувають призові місця, за що нагороджені грамотами, кубками, дипломами І і ІІ ступенів. За участь у Міжнародному фестивалі-конкурсі народного танцю імені Дарія Ластівки, який відбувся у Чернівцях в 2017 році, отримали диплом лауреата І премії.
Кожного року учні школи беруть участь у конкурсі знавців української мови ім. П. Яцика, в Шевченківському конкурсі, різноманітних предметних олімпіадах, в яких займають призові місця. Кожного року школярі і вчительський колектив беруть участь у районному огляді художньої самодіяльності. З кращими номерами виступають на обласному огляді.
В школі діє учнівське самоврядування та проводиться навчання учнівського колективу в школі «Лідер». Учні 5-9 класів працюють за учнівським рухом «Моя земля – земля моїх батьків». Його метою є виховання учнів на традиціях, звичаях свого народу, рідного краю, національної культури як своєї так і інших народів. Класні колективи працюють за такими напрямками:
1. Рідна мова – пісня солов’їна.
2. Мій рідний край – моя історія жива.
3. Роде наш красний, роде наш прекрасний.
4. Струни серця.
5. Кришталеві джерела.
Традицією вже стало протягом року збирати матеріал відповідно до теми напрямку, а потім провести творчий звіт.
Учні молодших класів працюють в дитячому об’єднанні «Козачата». Кожного навчального року відбувається посвята учнів першого класу в Козачата. Координує цю роботу педагог-організатор Медвідчук Любов Яківна.
В школі проводяться різноманітні заходи, зокрема, «Посвята в першокласники», свято Миколая, новорічні свята, свята «Прощання з буквариком», Першого і Останнього дзвоника і багато інших. Протягом року старшокласники беруть участь в різноманітних Тижнях наук, учні початкових класів – у тижні Початкової освіти і Тижні Осені. Кожного року учні школи оздоровлюються у пришкільному літньому таборі (начальник Герасим’юкЛ.І.).
При школі працює навчально-консультативний пункт Косівської вечірньої (змінної) ЗОШ ІІІ ступеня. Завідуюча консультпунктом Мартищук Г.В. В ньому здобувають освіту 53 учні.
В школі працює батьківський комітет (голова - ), рада школи (голова Плитчук Г.С.).
Багато років пропрацювали на освітянській ниві жителі села Повх Параска Костянтинівна, Кіщук Євдокія Григорівна, Ткачук Дмитро Михайлович, Ткачук Микола Степанович, Юріяк Ольга Федорівна, Медвідчук Василь Павлович. Зараз вони на заслуженому відпочинку.
Зараз відбувається реформа освіти. Надіємось, що покращиться матеріальна база школи, підніметься престиж вчителя, зміниться ставлення батьків до навчального процесу, духовне начало переможе матеріальне. А ще вчитель зможе реалізовуватися як творча особистість, буде навчати і виховувати дітей, які в майбутньому зможуть зробити свідомий вибір у житті і застосувати отримані знання у життєвому просторі.
Коментарi